У сучасній соціально-політичній і культурно-історичній ситуації, яка склалася в Україні, освіта повинна стати однією з умов відродження та розвитку самої держави.
Очевидно, що у процесі розв’язання низки завдань, пов’язаних з розбудовою системи освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації, проблема соціально-психологічного клімату набуває виняткового значення. Таким чином, актуальність даної проблеми визначається насамперед завданням реформування освіти в Україні, необхідністю підготовки високо кваліфікованих й психологічно грамотних фахівців з особистісно-орієнтованою спрямованістю в навчанні та вихованні учнів.
Соціально-психологічний клімат - це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу та всебічному розвиткові особистості в групі [9].
У колективі соціально-психологічний клімат виконує наступні функції:
- консолідуючу (згуртування колективу, об'єднання зусиль для розв'язання навчально-виховних завдань);
- стимулюючу (реалізація емоційного потенціалу, життєвої енергії колективу);
- стабілізуючу (забезпечення стійкості внутрішньо колективних відносин, створення передумови для успішної адаптації нових учасників);
- регулюючу (утвердження норм взаємин, етичного оцінювання поведінки індивідів).
Одним із перших розкрив зміст соціально-психологічного клімату В.М.Шепель. Соціально-психологічний клімат, на його думку - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатії, збігів характерів, інтересів, схильностей [2].
Основні характеристики соціально-психологічного клімату колективу:
- задоволеність членів колективу взаєминами, процесом праці, керівництвом;
- основний настрій;
- взаєморозуміння й авторитетність керівників і підлеглих;
- ступінь участі членів колективу в керуванні і самоврядуванні колективу;
- згуртованість (навколо мети діяльності);
- свідома дисципліна;
- продуктивність роботи.
В даний час гостро відчувається потреба в людях, що володіють мистецтвом створювати здоровий соціально-психологічний клімат в колективі, доводять особистим прикладом свої переконання, здатних аналітично мислити, слухати і говорити з людьми [1]. Багато в чому уміння і навички такої колективної взаємодії формуються навчальним закладом
Професію педагога можна порівняти з особливим видом мистецтва. У ньому головне - це вміння постійно володіти ситуацією в різних площинах: «викладач - учень», «викладач - батьки», «викладач - викладач». При цьому характер діяльності досить динамічний: змінюють підходи, вимоги до роботи, оновлюють зміст освіти.
Основа структури викладача - комунікативні вміння й навички: стиль спілкування, толерантність, тактовність тощо. Від рівня їх сформованості залежить ефективність навчально-виховного процесу, умови успішної життєдіяльності кожного члена педагогічного колективу ПТНЗ.
Говорячи про позитивний, сприятливий клімат, маємо на увазі такий, що «заслуговує схвалення, який дає бажані, потрібні результати, який позитивно впливає на що - не будь ».
Міжособистісна взаємодія в колективі навчального закладу, породжує дуже важливий феномен - соціально-психологічний клімат колективу. Значущість соціально-психологічного клімату розглядається з точки зору його впливу на успішність управлінської діяльності керівника, на самопочуття кожного працівника навчального закладу, впливу педагогічного колективу на тих, кого виховують і навчають.
Соціально-психологічний клімат відображає рівень комфортності існування особистості в спільній діяльності, у груповій взаємодії.
Соціально-психологічний клімат впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, а й взагалі на психічне здоров’я людини [3]. Це важливо враховувати керівнику навчального закладу, адже соціально-психологічний клімат навчального закладу опосередковано, через відповідний психологічний стан його педагогічних працівників, впливає також на учнів, їх психічне здоров’я.
Таким чином, лише в умовах сприятливого соціально-психологічного клімату всі члени колективу навчального закладу та решта суб’єктів навчально-виховного процесу почуваються впевнено, спокійно, поведінка стає стабільною, врівноваженою.
У педагогічному колективі взаємодіють індивіди зі своїми особистісними якостями, інтересами, з різним статусом, що обумовлює їхню поведінку і вплив на інших осіб. Кожен з них намагається зайняти активну позицію, відстояти свої права, реалізувати можливості, утвердити амбіції. Ця складна мозаїка інтересів, прагнень, дій утворює соціально-психологічний клімат у колективі навчального закладу.
Показниками мікроклімату в педагогічному колективі є: згуртованість та організованість, єдність офіційної і неофіційної сфер спілкування, мажорний життєстверджуючий настрій у колективі, атмосфера колективної турботи в педагогічному колективі, взаємоповаги й підтримки, узгодженої взаємодії. На її створення впливають: громадська думка, смаки, потяги, прагнення [3].
Таким чином, врахування соціально-психологічного клімату керівником навчального закладу, здійснення активних дій щодо створення сприятливого творчого соціально-психологічного клімату є життєво важливим напрямом діяльності навчального закладу, оскільки це необхідно не тільки з точки зору оптимізації управлінської праці, а й з точки зору формування позитивного впливу на педагогічний колектив як умову самоактуалізації, саморозвитку особистості керівника, педагогічного працівника, учня.
Діагностика соціально-психологічного клімату у педагогічному та учнівських колективах - важливий етап діяльності керівника. З цією метою радимо використовувати методику “Оцінювання психологічного клімату в педагогічному колективі» [6].
Отже, позитивному психологічному клімату у педагогічному колективі навчального закладу сприяє: комунікативна майстерність, саморозвиток, самоосвіта, ефективна творча діяльність, задоволення від роботи, інформаційна, полікулярна та соціальна компетенції.
Виходячи з того, що створення соціально-психологічного клімату колективу з позитивною спрямованістю є важливим фактором у роботі навчального закладу, варто прийняти відповідні рішення [5]. Наприклад:
1.Систематично впроваджуємо в практику роботи моніторингові дослідження психологічної служби з цієї проблеми.
2. Контрольне діагностування проводимо щороку.
3.Виходячи з порівняльного аналізу експериментальних досліджень, створено банк рекомендацій для всіх суб`єктів навчально-виховного процесу.
Якщо розглядати учнівський колектив ПТНЗ, то відомо, що важко домогтися пізнавальної (навчальної) активності учнів на уроці тільки з допомогою методичних прийомів. Потрібно звертатися і до основ психології і педагогіки спілкування. У зв'язку з цим сам процес організації навчальної діяльності може зазнати змін. Насамперед, це стосується самого простору спілкування.
Учнівський колектив - могутній засіб формування особистості, але лише тоді, коли клімат в ньому позитивний, безконфліктний. Ось чому вивчення соціально-психологічного клімату є дуже важливим. Клімат впливає на виховання, гармонійний розвиток особистості учнів, значною мірою зумовлює риси характеру окремих учнів та стосунки в колективі [10].
У випадку, коли соціально-психологічний клімат виявляється нездоровим, виникає потреба з'ясувати причини, що призвели до цього.
Основними факторами, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в учнівському колективі є:
- взаємини з одногрупниками;
- рівень конфліктності відносин;
- професійна підготовка викладачів;
- умови навчання та задоволеність ними;
- ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків педагогів з учнями;
- особистість керівника, стиль керівництва та задоволеність ними.
Дослідження показують, що соціально-психологічний клімат в учнівському колективі взаємно залежить від оцінок і самооцінок:
- чим краще соціально-психологічний клімат у колективі, тим вище оцінюють один одного члени колективу;
- чим вище люди оцінюють один одного, тим вище самооцінки, і навпаки.
У житті учня навчання займає значне місце. Самопочуття учня на уроці повністю визначається оцінюючою діяльністю викладача. Викладачі навчального закладу мають будувати свої стосунки з учнями залежно від того, яку позицію займають, тобто як відносяться не лише до своєї діяльності і учнів, але і яке уявлення реалізують про себе як про особу. В учнів є сильна потреба в діалогічному спілкуванні з педагогами. Здоровий соціально-психологічний клімат на заняттях - наслідок змістовного спілкування поза уроком. Атмосфера на заняттях залежить від загального настрою колективу в цілому [8].
Від соціально-психологічного клімату в групі ефективність діяльності залежить навіть більше, ніж кожен з нас уявляє. І не тільки діяльність, ще й гуманні і доброзичливі стосунки. А соціально-психологічний клімат творимо ми всі разом, і кожен зокрема.
Всі численні ситуації взаємодії викладача і учнів в учнівському колективі навчального закладу мають здійснюватися через такі основні засоби взаємного впливу: переконання, зараження, імітація, навіювання.
Створити позитивний настрій в учнів під час проведення занять в навчальному закладі допомагає використання низки спеціальних прийомів. Серед них: емоційне стимулювання, авансування, «Даю шанс», «Сповідь», «Загальна радість», «Емоційний сплеск», «Кольорова рефлексія», «Зіпсований телефон» [7].
Під час викладання предметів викладачі навчального закладу велику увагу повинні приділяти правилам спілкування. Адже, коли ми спілкуємось, то переймаємо одне в одного жести, інтонацію, міміку і загальний психічний настрій [4].
Кожен викладач навчального закладу, шукаючи шляхи створення сприятливого соціально-психологічного клімату в учнівському колективі, повинен враховувати такі фактори його формування:
- зміст, організація і умови діяльності;
- особливості роботи органів управління та самоуправління (викладач, актив групи);
- характер керівництва (демократичний, авторитарний, ліберальний);
- ступінь співпраці офіційної і неофіційної структури групи (формальні і неформальні лідери);
- соціально-демографічні (сімейні) і психологічні особливості членів колективу (темперамент, психічні стани: тривожність, агресивність);
- розмір колективу тощо.
Для створення атмосфери психологічної підтримки під час навчальних занять викладачі ПТНЗ мають керуватися такими принципами [7]:
1. Від початку і упродовж всього навчального процесу демонструвати дітям свою повну до них довіру.
2. Викладач має допомагати учням у формуванні й уточненні цілей і завдань, що стоять як перед групами, так і перед кожним учнем окремо.
3. Викладач має завжди виходити з того, що в учнів є внутрішня мотивація до навчання.
4. Викладач повинен бути для учнів джерелом різноманітного досвіду, до якого завжди можна звернутися по допомогу, коли виникають труднощі у вирішенні того чи іншого завдання.
5. Важливо, щоб у такій ролі викладач виступав для кожного учня.
6. Викладач має розвивати в собі здібності відчувати емоційний настрій іншої людини і приймати його.
7. Викладач повинен бути активним учасником групової взаємодії.
8. Викладач повинен відверто виявляти в групі свої почуття.
9. Викладач має наближатися до досягнення емпатії, яка дозволяє зрозуміти почуття і хвилювання кожного учня.
10. Викладачу потрібно добре знати самого себе.
Зараз вже розроблені багато рекомендацій, порад, пам’яток та правил для всіх учасників НВП, які стосуються цієї проблеми.
Здоровий психологічний клімат, відсутність конфліктів у колективі - показник його зрілості, результат великої клопіткої роботи класного керівника, керівників навчальних закладів.
Від психологічного клімату в групі ефективність діяльності залежить навіть більше, ніж кожен з нас уявляє. А психологічний клімат творимо ми всі разом, і кожен зокрема.
Тож бажаємо, щоб взаємини у різних групах, до яких ми входимо (в сім'ях, педколективі і т. д.), були іще гуманнішими і доброзичливішими.
Список використаних джерел
1. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.-М.: Просвещение.-1991.
2. Воднік В. Структура соціально-психологічного клімату колективу, шляхи його регуляції та формування // Бюлетень.-№ 5.
3. Грановская Р.М. “Элементы практической психологии”. - СПб.: Свет, 2000.
4. Дунець Л.М. Психологія спілкування. – Хмельницький, 2003.– 142 с.
5. Зязюн І. А., Крамущенко Л.В., Кривонос І. Ф. Педагогічна майстерність: Підр. Для вузів. – К.: Вища школа, 1997.
6. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навчальний посібник/ Карамушка
Л.М. - К.: Міленіум, 2003.
7. Котко П. Пути формирования здорового психологического коллектива в классном коллективе // Практическая психология и социальная работа. – 2001. - № 6
8. Ляудис В.Я. Формирование учебной деятельности студентов. – М.: Издательство МГУ. – 1989.
9. Психологічний словник за ред. В.І.Войтка. Київ «Вища школа», 1982.
10. Психологический словарь // Под ред. В. В. Давыдова и др. – М., 1983.
| 
